Олена Замостян
Олена Замостян (1943-2006)
Мистецтвознавець за спеціальністю, до 1993 року працювала у видавництві «Українська енциклопедія». З перших років відродження Києво-Могилянської академії Олена Замостян була незмінним директором Культурно-мистецького центру НаУКМА, де особливо розкрилися її мистецькі й організаційні здібності. |
Закинута, розбита будівля колишнього клубу моряків перетворилася під її керівництвом, за її ініціативи та особистої участі у справжній сучасний культурно-мистецький осередок — український за духом і змістом, європейський за рівнем та проблематикою, — який творив і творить духовне та мистецьке обличчя Могилянки, Києва, України.
Десятки художників — загублених, а часто забутих, свідомо відсторонених, недосяжних з-за кордону, змогли показати українському глядачеві (і що особливо важливо — молоді!) свої роботи в Галереї мистецтв НаУКМА саме завдяки підтримці Олени Замостян.
Сотні мистецьких проектів — вистав, концертів, музичних інсталяцій, різнопланових виставок, творчих зустрічей здійснили унікальні творчі колективи, зосереджені, організовані та підтримані нею в Могилянці. Тисячі сяючих глядацьких очей та наповнених душ... За цим усім стояла ця невгамовна, повна творчої та життєвої енергії людина, яка повсякдень і повсякчас була свідомою громадянкою й усе робила задля України, задля Могилянки, задля нас...
Пам’яті Олени Замостян
„Засновниця Галереї мистецтв і її дбайлива господиня вболівала душею за кожну виставку, творчу акцію: чи то експозиція відомого у світі майстра, чи інсталяції молодих художників, що тільки починають свій шлях у мистецтві. Для всіх було місце, для кожного – добре слово, діяльна підтримка, жива участь у процесі... Все кипіло...”
В’ячеслав Брюховецький
„Жінка, красива у всьому. Мати, дружина, громадянин. Прожила життя з повним усвідомленням своєї Місії. Вона була тією необхідною ланкою, що з’єднує мистецтво з культурою. Їй було дуже цікаво жити, і нам було цікаво з нею. Вона була одним із ревних і пристрасних будівничих Великого Братства Могилянки – цієї інтелектуальної та естетичної моделі України. Тепло, любов, принциповість і енергія творення йшли від неї. Спасибі Олені Замостян за все, і перш за все – за неї саму...”
Сергій Якутович