Громадські слухання, приурочені до 60-річчя Норильського повстання

Деталі

Дата публікації: Четвер, 16 травня 2013, 11:50

21 травня, о 18.00, КМЦ НАУКМА

Ця подія, що, як стверджують деякі історики, великою мірою спричинила розпад СРСР.

Принаймні, позасумнівним є те, що Норильське повстання безповоротно змінило історію тієї тоталітарної держави та змусило «1/6 частину суходолу» зробити крен у бік «відлиги». У заході візьмуть участь громадські діячі, правозахисники, інтелектуали, а також лідери та свідки подій травня 1953 року в Норильську.

Повстання в Норильському концтаборі (Таймирський, а тепер Долгано-Ненецький округ Красноярського краю Російської Федерації) розпочалося 25 травня 1953 р. й тривало до 4 серпня 1953 р., підняло близько 20 тисяч політичних в’язнів, представників 86-ти національностей і стало проявом ненасильницького опору тоталітарній системі.

Як припускають історики, саме Норильське повстання спричинило Воркутинське та Кінгірське, стало однією з причин «відлиги», появи шістдесятництва, дисидентства та зрештою – розпаду СРСР.

Ненасильницька боротьба має свої вражаючі вияви й в Україні. Під час Норильського повстання разом із представниками 85-ти інших національностей, українці (а їх було понад 70%) відстоювали власні права та гідність саме ненасильницькими методами. Коли рух за права людини лише зароджувався, а Європейська конвенція з прав людини та основних свобод щойно була ухвалена, в’язні радянських таборів у Норильську ставили понад усе саме людину, її гідність та право на вільне життя.

Литовці, євреї, росіяни, угорці, поляки, японці та десятки інших національностей об’єдналися не лише задля того, аби вимагати поліпшення таборових умов, а й, цитуючи дивом видрукуване звернення протестантів до населення Воркути, для «грандіозної, історичної демонстрації єдності боротьби за свободу, за демократію…».

Сьогодні, коли українське суспільство вкрай «наелектризоване», – саме час підкреслювати цінність ненасильницького спротиву.

Свою участь у громадських слуханнях 21 травня вже підвердили: один із лідерів Норильського повстання Євген ГРИЦЯК, учасниця Норильського повстання Агафія КНИШ, головний редактор газети «День» Лариса ІВШИНА, засновниця музею Норильського постання в Норильську Алла МАКАРОВА (Російська Федерація), публіцист Юрій МАКАРОВ, дисидент і публіцист Євген СВЕРСТЮК, Надзвичайний та Повноважний Посол України Володимир ВАСИЛЕНКО, історик та журналіст, колишній головред української редакції «Радіо Свобода» Богдан НЕХАЙЛО, письменниця Оксана ЗАБУЖКО, історик Володимир В’ЯТРОВИЧ, представники «Новой газеты» (Росія) та її спеціального додатку «Правда ГУЛАГа».

Норильського повстання в українських шкільних підручниках з історії – немає. Тому тільки від активної позиції українських громадян залежить, знатиме світ і самі українці про те, хто зруйнував сталінізм чи ні. Формат громадських слухань, сподіваємося, дозволить уникнути зайвої патетики та оцінити цю подію в контексті по-перше, історії України ХХ століття, по-друге, історії руху опору в СРСР, по-третє, «вмонтувати» її до світової історії ненасильницького спротиву. І зрештою – зрозуміти, що робить Норильське повстання та знання про нього критично важливим для нас сьогодні.

Повний прес-реліз події можна прочитати тут.

Програму слухань можна прочитати тут.