Про фейки, пропаганду, дезінформацію і не тільки – дискутували на круглому столі від ШПА

Деталі

Дата публікації: Середа, 09 жовтня 2019, 22:31

У форматі круглого столу, представники Школи політичної аналітики НаУКМА та Національного інституту стратегічних досліджень презентували попередні результати спільного дослідження «Фейки, пропаганда, дезінформація та виборчий процес: як нам захистити демократичні практики?». До обговорення долучились співробітники Міністерства культури, молоді та спорту, Могилянської школи журналістики, ІМВ КНУ ім. Шевченка, а також експерти з провідних профільних громадських організацій: Інтерньюз Україна, Української фундації безпекових студій, StopFake, Vox, Детектор Медіа, CEDEM, котрі обмінялись експертами думками щодо рекомендацій, запропонованих дослідницькою групою. 

Під час дискусії учасники круглого столу зосередились на темах:

1. Міжнародний досвід боротьби з фейками та дезінформацією у виборчий період.

2. Досвід громадянського суспільства України щодо протидії фейкам та неправдивій інформації.

3. Рекомендації органам влади та громадянському сектору щодо покращення боротьби з фейками для держави та громадянського суспільством в Україні.

Експерти погодились, що проблема є надзвичайно актуальною для України. Більше того, зазначили, що наразі маємо досить недосконале законодавство та дуже обмежені можливості з регулювання пропаганди та дезінформації. Так, директор Школи політичної аналітики НаУКМА Максим Яковлєв зазначив: «Існує два варіанти законодавчого регулювання фейків: м'який і жорсткий. Найбільш прийнятним на сьогодні вбачається варіант м'якого регулювання, який пропонує роботу з позасудовими механізмами протидії неправдивій інформації. Саме тому колеги з НІСД запропонували цілу систему співпраці ЦВК з МЗС, СБУ, МВС, Нацрадою та профільними ГО для вирішення питання».

Обговорили експерти й таке актуальне питання, як «ботоферми», які розповсюджують фейки чи спотворюють інформацію про певних кандидатів у соціальних мережах. На жаль, дійшли висновку, що перспективи вирішення законодавчого врегулювання обмежені. Оскільки держава не має потрібного для цього впливу на соцмережі, єдиним варіантом залишається підписувати меморандуми з інтернет-гігантами. Власне, це в рекомендаціях автори дослідження і пропонують використовувати ЦВК за посередництвом МЗС.

У свою чергу, завідувач відділу інформаційної безпеки та розвитку інформаційного суспільства Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Дубов підкреслив, що боротися з фейками та дезінформацією потрібно спільно й державними, й суспільними засобами контролю: «Захист від дезінформації виборчого процесу, як однієї з ключових демократичних практик, стало в сьогоднішніх умовах настільки складним завданням, що вирішити його виключно силами державних структур просто неможливо! Телебачення, радіо та преса вже давно не єдині учасники української медійної системи. Відтак, нам потрібна нова модель роботи в новій реальності, яка заснована на ефективному співрегулюванні та співпраця між урядовими та недержавними суб’єктами. Лише так ми зможемо забезпечити належний захист виборчого процесу від дезінформації».

Подія була організована в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Нагадаємо, що напередодні в НаУКМА відбулась гостьова лекція директора Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен, на якій вона розповідала про функціонал та діяльність Світового Банку в Україні.