Всеукраїнський науковий семінар «Проблеми освіти й освіченості в ранньомодерній Україні» у Могилянці

Деталі

Дата публікації: П'ятниця, 08 лютого 2019, 15:48

06 лютого кафедра історії НаУКМА та Науково-дослідний центр «Спадщина КМА» в рамках Днів науки-2019 провели традиційний всеукраїнський науковий семінар, присвячений проблемам освіти й освіченості в ранньомодерній Україні.    

«Перш за все, зазначу, що наш могилянський захід – єдина в Україні такого рівня спеціальна і, що дуже важливо, міждисциплінарна платформа, на якій обговорюють проблематику ранньомодерної освіти й освіченості», – розповідає доктор історичних наук, професор кафедри історії, керівник Науково-дослідного центру «Спадщина КМА» Максим Яременко.

Науковий семінар вже в одинадцяте відбувається на кафедрі історії НаУКМА. Цьогоріч дослідники працювали у трьох секціях. Перша секція: – «Форми освіти та прояви освіченості», де свої доповіді презентували доктор філософських наук, доцент кафедри культурології НаУКМА Лариса Довга – «Чи спонукала Могилянська освіта до дисциплінованого мислення? Окремі приклади XVII ст.» та кандидат мистецтвознавства, доцент Іван Кузьмінський (Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського) – «Музична освіта ранньомодерної України».

Модерував секцію кандидат історичних наук, доцент Володимир Маслійчук, а дискутувала доктор історичних наук, професор НаУКМА Наталя Яковенко.

У другій секції латинське шкільництво обговорили Степан Бліндер (НаУКМА-Варшавський університет) – «Бакалаври і маґістри: освітні стратегії професорів Олицького колегіуму у перше півстоліття його існування (1630–1680-і рр.)» та Людмила Посохова (ХНУ ім. В. Н. Каразіна) – «Давньогрецька та давньоєврейська мови в «латинських школах» Гетьманщини та Слобожанщини (XVIII – початок ХІХ ст.)».

Модерувала кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник НКПІКЗ Оксана Прокоп'юк, а дискутантом був Максим Яременко.

Під час ІІІ секції свою монографію «Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.» презентував к.і.н., доцент, редактор сайту Historians.in.ua Володимир Маслійчук. До дискусії за модерації Максима Яременка долучилися також доктор історичних наук, професор ХНУ ім. В. Н. Каразіна Людмила Посохова та к.і.н., в.о. завідувача кафедри нової і новітньої історії України УКУ Володимир Склокін.

«Цьогоріч у роботі заходу (по-суті, одноденній конференції із повноцінними 25-хвилинними доповідями та дискусіями навколо них) взяло участь не менше 26 осіб (ті, що зареєструвалися), – зазначає Максим Яременко, – котрі представляли університетські, академічні, музейні наукові осередки Києва, Харкова, Львова, Чернігова, Умані, а також різні професійні видання (журнали та Інтернет-медіа)».

Також Максим Яременко підкреслює, що на семінарі обговорювалися дуже конкретні проблеми, що сформульовані у темах виступів: «Доповіді були достатньо різнопланові. Вони стосувалися почасти взагалі невивчених в науці тем: становлення дисциплінованого мовлення у текстах інтелектуалів, невивчених досі зрізів соціальної історії освіти (характеристик професорів), наповнення навчальних курсів».

Окрім дослідників із НаУКМА, традиційно були науковці з Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна, КНУ ім.Т.Шевченка, Українського католицького університету, Інституту історії України НАНУ, Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.Грушевського НАНУ, а також Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського, Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського, Музею історії Києва, Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Національного музею народної архітектури та побуту України, Академії державної пенітенціарної служби, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Уманського державного педагогічного університету.

Нагадаємо, цьогоріч програма Днів науки НаУКМА налічує понад 20 наукових заходів, серед яких міжнародні конференції, наукові семінари, круглі столи.

Дні науки НаУКМА – це підбиття підсумків цілорічної дослідницької роботи науковців університету, презентація її результатів академічній спільноті, визначення напрямків наукового пошуку на наступний рік. 

.